• Ви знаходитесь тут:

  • Головна
  • Патріотичне виховання

День Соборності України.

ПАТРІОТИЧНЕ ВИХОВАННЯ
ЮНОГО ПОКОЛІННЯ

/Files/photogallery/ГІМН.jpg


Флешмоб учнів Горобіївського НВК

https://www.youtube.com/watch?v=57SD0XIOE7Y

► Флешмоби

Небесній сотні

З колін повстала Україна

За правду і свободу відстоять

Бо скільки ж можна українські землі

Людською кров’ю удобрять.

У двобій пішли сини Вкраїни

З тими, що планували не мить

По два віки в добрі

Та золоті прожить.

Та лягли у вічний спокій

Хто за волю, хто за гроші

А вони ж так жить хотіли

Робить, любить і в спокої жить.

І засвітились на планеті

Свічки вічної скорботи

Та сумують разом з нами

Посилаючи їм вічний спокій.

Отим синам України

А родинам залишились

Біль у серці, сльози та могили.

Та не заросте до них

Стежка стежка зеленою травою.

Як не зітреться ота правда

З пам’яті людської.

Простіть, матусі, за чорну хустину

Що не взмозі Вас провести

На вічний спокій

У сиру могилу.

Тетяна Кацун 2014 р.

День пам’яті жертв Голодомору-геноциду ’32-33 років

/Files/images/1037.jpg

22 листопада – четверта субота місяця – є Днем пам’яті жертв голодоморів. У цей день Україна і світ вшановують вбитих голодом під час геноциду 1932 – 1933 років.

81-і роквини присвячені пам’яті тих, хто чинив спротив геноциду.

На їх вшанування о 16.00 оголошується Національна хвилина мовчання в пам’ять жертв Голодомору, після якої розпочинається Акція «Запали свічку пам’яті».

На вшанування пам’яті усіх загиблих в роки Голодомору в Україні запалюють свічки. Свічки запалюють біля меморіалів і пам’ятників жертвам Голодомору, на центральних площах і вулицях населених пунктів, а також на підвіконнях осель.

Новые стихи о войне.











/Files/images/Image 1.jpg


"Крізь пекло афганської війни"

В Горобіївському НВК відбувся урок патріотизму присвячений 25 річниці виведення Радянських військ з Афганістану . Урок провела Хвиль Леся Юріївна. /Files/images/P5010115.JPG

Було виконано вірш нашої учениці Примак Юлії

А Ф Г А Н І С Т А Н

В Афганістані це відбувалось,

Багато невинної крові там проливалось,

Українських синів там багато злягло,

Не рік, не два це все було …

Молоді хлопчаки там воювали

Багато друзів там повтрачали,

Билися до останнього вдоху,

Помирали не знати для чого

Між свистом куль вони проривались,

Але не нагород вони добивались!

Мета в них була всього лиш одна:

Щоб рідна матуся діждатись змогла

Командири дали настанову одну:

«Потрібно виграти нам цю війну!»

А матері, які у краї рідному зостались,

Кожного дня сльозами вмивались,

Молились вони днями й ночами

Щоб знову зустрітись зі своїми синами

У цинкових трунах додому вертались,

А деякі там, в чужині помирати лишались,

І страшно було їм тоді воювати

Хтось вперше навчився там зброю тримати.

Не хотіли вони «ворогів» убивати,

Але змушені були вони вигравати

Бо у нашому світі є правило одне:

Якщо ти не уб’єш, то уб’ють тебе !!!

Любов до рідної домівки починається із створення затишку в ній. Затишок. Затишок це тепло душі, це тепла й ошатно прибрана оселя.

Любов до малої батьківщини народжує любов до Батьківщини великої. З чого ж починається та любов? Чи не з чистого довкілля у рідному селі? Саме ця думка про чисте довкілля виникла у Президента шкільної республіки ГАРТ, що створена у Горобіївському НВК, Хвиль Валерії, та її друзів із кабінету міністрів, що стали ініціативною групою у програмі «Чисте довкілля» Черниша Олександра та Дзери Юлії. Ініцііативна група організувала флеш-моб «Чисте шкільне подвір*я», в якому прийняли участь усі бажаючі. Весело, із посмішками, гумором та допомагаючи один одному, діти швидко навели лад навколо шкільного будинку. А потому зібрались за чашкою смачного чаю із солодощами, згадуючи найкумедніші випадки дня.

Та не давала спокою думка про те,що вигляд центральної частини села не викликає приємних вражень. Діти вирішили зробити все можливе, щоби змінити існуючий стан справ. Об’єднавшись із організацією «Ініціативи жінок» зібрали купу непотребу, що неприємним своїм виглядом не дозволяв тішитись рідним селом.

До слова мовити, саме клас ініціативної групи, під керівництвом вчителя уроків стійкого розвитку Хвиль Л.Ю виграв міні-грант, в результаті чого школа отримала можливість придбати сміттєві урни для кожної класної кімнати.

Практичний процес формування загальнодержавної виховної системи національно-патріотичного виховання в нашій країні тільки розпочався після прийняття основних державних документів з цього напрямку.

Сьогодні відбувається процес формування в державі єдиної комплексної системи національно-патріотичного виховання шляхом налагодження роботи на регіональному рівні, відомчому та центральному (всеукраїнькому). Джу́ра, цюра або чура —так називали в Україні в 1618 століттях зброєносця, учня у козацької старшини. Зазвичай джурами були молоді хлопці. Разом з козаками джури ходили в походи, брали участь у боях. Первісно джура перське слово, що означає товариш, в українську потрапило як запозичення з тюркської.

За основну модель залучення та активізації молоді була взята дитячо-юнацька військово-патріотична гра "Сокіл "(Джура").

Вона виявилась найкращим українським виховним заходом ігрової форми. Однією з вимог до учасників такої групи, це мати не тільки критичні зауваження, але насамперед знати добре положення про гру: існуюче нині, умови що спричинили до появи гри та інші нормативні документи, які регламентують проведення гри в системі освіти. Володіти інформацією про практичне втілення гри не лише в окремій точці, а в більш широкому плані: географічному, адміністративному, соціальному.

Горобіївський НВК активно бере участь у підготовці до участі у І (районному) етапі Всеукраїнської дитячо-юнацької військово-патріотичної гри «Сокіл» («Джура») .

Основні завдання гри „Джура”: виховання дітей та молоді у дусі відданості Батьківщині та українському народу через відродження національних і загальнолюдських духовних та моральних цінностей; набуття учнями знань, умінь і навичок, необхідних захиснику Вітчизни; формування у молоді високих морально-психологічних якостей: доброчинності, мужності, сміливості, рішучості, відваги, стійкості, наполегливості, дисциплінованості та ініціативності на основі відновлених народних традицій; оволодіння учнями основами народної культурної спадщини (пісні, думи, розпис та опорядження житла і сакральних споруд, звичаї, традиції, ритуали і свята); впровадження військово-прикладних видів спорту, єдиноборств, верхової їзди на конях, бойових танців, видів спортивної боротьби, народних ігор та забав з метою гартування духу й тіла; вивчення народного способу господарювання на землі; оволодіння навичками приготування страв народної кухні; пропагування та популяризація здорового способу життя; зміцнення міжрегіональних зв’язків та дружби дітей та юнацтва; організація змістовного дозвілля.

29 січня 2018 року відбулася тематична лінійка,присвячена пам’яті героїв Крут «Бій під Крутами», яку провели учні 10 класу з класним керівником Дзигар О. Б.. Крутянська битва є прикладом високого героїзму і патріотичної самопожертви юних борців за ідею, відданих захисників національної справи.

C:\Users\1\Desktop\PC210004.JPG

E:\DCIM\100OLYMP\P1020065.JPG

17 січня у Горобіївському НВК відбувся захід «Щедрівки та колядки – традиції нашого народу». Учитель української мови та літератури Навроцька Валентина Вікторівна розповіла про традиції святкування зимових свят, про колядки та щедрівки: що вони означають та символізують. У святковому дійстві взяли участь учні всіх класів, діти залюбки колядували, щедрували. Усі разом заспівали «Щедрий вечір», «Радуйся земле».

C:\Users\1\Desktop\PC210010.JPG

C:\Users\1\Desktop\PC210013.JPG

15 лютого 2018 року було проведено виховний захід лінійка-реквієм «Ціна чужої війни. Одвічна біль…» учнями 8 класу (класний керівник Барська Неля Борисівна) . Сьогодні ми зібралися, щоб пригадати одну з трагічних сторінок історії нашого народу, пригадати події, які донедавна були маловідомі - вшануванню подвигу воїнів, які в далекому Афганістані виконували свій інтернаціональний обов'язок. 15 лютого 1989 року радянські війська були повністю виведені з Афганістану. Тепер цей день відзначається в Україні як День вшанування учасників бойових дій на території інших держав. 15 лютого 2018 року виповнюється 29 років як вивели з Афганістану радянські війська, але рани цієї війни кровоточать і досі. Не можуть матері забути загиблих та покалічених синів, а дружини та діти — своїх чоловіків і батьків. Через горнило Афганської війни пройшли 74 наших земляків. За мужність та відвагу вони нагороджені орденами та медалями.

F:\DCIM\100OLYMP\P1190086.JPGF:\DCIM\100OLYMP\P1190087.JPG

22 лютого 2018 року в школі відбулася зустріч учнів 5-11 класів, педагогічного колективу з поетесою Людмилою Геннадіївною Гриценко, членом Сквирського літературного об’єднання «Сузір’я». У нашій літературній вітальні зібралися ті, кого об’єднує сквирська земля. Ведучою святкового заходу була вчитель української мови і літератури Олена Леонідівна Когут. Гостею стала жінка, що прославляє нашу малу Батьківщину в своїх поетичних творах. Вона є автором збірки «Вовчиця», яка вийшла в світ нещодавно. Зустріли Людмилу поетичним дарунком учні 3 класу: Аврамчук Микола, Білоброва Анна, Крачун Ілля. Талант пані Людмили вражає красою поетичного слова, оригінальністю. Цю милу ніжну жінку знають сквиряни. Вірші Людмили хвилюють своєю простотою, безмежною любов’ю, до природи, до людей. Її поезія – це роздуми про життя. Це не просто хобі, це її крила, це ковток чистої джерельної води. Багатий і різноманітний зміст творів поетеси. В них Людмила пише про простих воїнів, про те, що їм близьке і дороге. Бо така вона людина, не байдужа до чужого горя, яка любить всіх і всім хоче допомогти. Вірші Гриценко Людмили несуть в собі високий заряд духовності і краси, віри в добро, краще майбутнє України. Легко скласти враження про людину, коли довідуєшся про пріоритети, які вона для себе визначає. Про найбільші цінності автора ми дізнаємося з її творів, присвячених чоловікам, які воюють на сході нашої країни. Учні та вчителі ознайомилися з творами поетеси, вміщеними в збірці за розділами: «До солдата», «Слава Україні», «Пане Президенте», «Хто кому», «Вовчиця», «Я і сама не знаю, хто я є?», «До народу», «Люблю…», «Шануйте діти матерів», «Гіркий гарт», «Твій Афган», «Нобелівські нагороди», «Ви назавжди залишитесь в серці моїм». Людмила Гриценко радо відповідала на запитання учнів. На згадку залишилося колективне фото.

E:\DCIM\100OLYMP\P1260013.JPG

E:\DCIM\100OLYMP\P1260014.JPG

E:\DCIM\100OLYMP\P1260022.JPG

E:\DCIM\100OLYMP\P1260027.JPG

E:\DCIM\100OLYMP\P1260028.JPG

Кiлькiсть переглядiв: 949